Ми їхали з Відня до Венцоне — невеликого містечка на півночі Італії, у передгір’ї Альп. Більша частина маршруту пролягала Австрією, автобаном. Раніше я багато чув про ці дороги, зокрема й про відсутність обмежень швидкості. Насправді ж обмеження є — 130 км/год.
Не можна сказати, що автобан абсолютно прямий, але й крутих поворотів чи різких підйомів і спусків тут немає. Зате в горах багато тунелів. Великі й маленькі — всі добре освітлені. Якщо тунель довгий, у ньому обов’язково є кишені для вимушеної зупинки. Зв’язок теж працює без проблем.
Це була моя перша поїздка автобаном, і не одразу вдалося відчути його особливості. Але з часом я почав його розуміти. Дорога широка, з відмінним покриттям. А ще є цікава деталь: розмітка іноді «співає», коли на неї наїжджаєш.
Зручні з’їзди до заправок і зон відпочинку, шумозахисні екрани, переходи для тварин над трасою — усе це частина сучасного автобану.
І ще трохи про тунелі. Вони — справжня візитівка австрійських доріг. Роблять поїздку комфортнішою і безпечнішою, зменшують навантаження і на авто, і на водія. І ще тоді подумалося: скільки ж праці стоїть за всім цим.