Завжди хотів проїхати Ересуннським мостом. Не тому, що сподобався серіал «Міст» — хоча, чесно кажучи, сподобався — а просто через інтерес до самої цієї гідротехнічної споруди.
Тож беру відпустку, і ми з дружиною їдемо з України до Норвегії. Наша Seat Ibiza справно довезла нас спочатку до Гамбурга, а потім — до Копенгагена. Данський прикордонник поцікавився, чому такий довгий маршрут і чому не паром. Пояснюю: хочу побачити міст, цікаво.
Переночували в Копенгагені, трохи побродили містом, а вранці — на Ересуннський міст. Я чув про тунель перед в’їздом, але не очікував, що він майже 9 кілометрів. Прямо як в Альпах.
І ось виїжджаємо вже на міст. Я, звісно, у захваті! Але дивитися треба на дорогу, ще й обмеження 110 км/год — а люди навколо цей міст бачили вже не раз, їм їхати потрібно. Тож я не став затримувати потік, а Олена знімала цей монумент інженерного мистецтва.
Оплатити проїзд виявилося дуже просто і швидко. Звичайні термінали, як на будь-якій платній трасі. Українська зарплатна картка — без жодних проблем: 460 данських крон (приблизно 62 євро) — і, будь ласка, вітаємо у Швеції!
Які враження? Найбільше — про масштаб людської праці. І тих, хто проєктував, і тих, хто будував, і тих, хто зараз обслуговує цей міст. За такі речі людство справді варте поваги.
