Ще коли ми планували свою першу подорож на автівці «далеко-далеко», я свідомо чи підсвідомо зрозумів: це не має бути тест на витривалість. Ідея зовсім інша.
Якщо коротко, суть така — їхати не на кілометраж, а до наступного готелю. Саме до конкретного готелю, де вже заброньований номер. Тобто наступне місто і наступний готель ми обираємо ще у попередньому місці ночівлі. І в навігатор закладаємо маршрут не просто до міста, наприклад Гамбурга, а до конкретної адреси готелю.
Їдемо стільки, скільки комфортно — 300, 400 чи 600 кілометрів. При цьому можемо приїхати ще в обід або навіть раніше. Візьмемо той самий Гамбург: місто, яке точно варте хоча б поверхневого знайомства. Ми обрали відрізок у 350 кілометрів і заселилися в готель ще до обіда — тобто мали півдня на прогулянку. І ми абсолютно не втомлені! Це головне.
В Гамбурзі ми визначилися з готелем у Копенгагені, куди їхали наступного дня, і так далі…
Марштут та план повністю залежить від вас. Для Відня ми, наприклад, заклали два дні. Могли б п’ять — або взагалі об’їхати його по кільцевій, як це зробили з Варшавою чи Гетеборгом. Усе подивитися неможливо — та й не потрібно.
Поєднання бронювання, простого маршруту і свободи робить подорож власною автівкою чудовою альтернативою автобусним турам та іншим форматам поїздок.